Алла Лебедєва.Я – одна із подібних мені одиниць самостійності.

Я – одна із подібних мені одиниць самостійності,

Я – одна із подібних мені одиниць безпритульності.

Я живу в течії тимчасовості і непостійності,

Я змінила для мене встановлені межі дошкульності.

Я – мільйони клітин організму моєї самотності,

Я – мільйони рецепторів мозку моєї реальності.

Я – холодне і щемне відлуння нічної тривожності,

Я – натхнення чужого мені почуття геніальності.

Я – астральна проекція пам”яті й власного досвіду,

Я – глибини й висоти нестерпно-чутливої ніжності,

Я – одна із зірок, що зникають із неба удосвіта,

Приєднавши свій промінь до ясного спалаху вічності…

Я ускрізь і ніде, я ще тут і мене вже немає,

Мого серця биття – то предвічного всесвіту ритм.

Я – комета, що в ніжному світлі світанку зникає,

Я – життя ембріон, я його основний алгоритм.