середа, 17 листопада 2010 р.

Алла Лебедєва.Це був не сон…

Це був не сон… Це все колись вже сталось…
Осінній день, і місто… і імла…
Туманів пасма в коси заплітались…
Шукали руки ніжності й тепла…

Це все було… І зустріч, і прощання…
Було як мить… як вічна мить життя…
Глибокий погляд і палке бажання…
І поруч серця рідного биття…

І все змішалось: почуття і долі,
І дотик твій, і запах темноти…
Став біль солодким, стала радість болем…
Лишились двоє… поруч… Я і ти…

Немає коментарів:

Дописати коментар