Валерій Гнатюк.Ім"я

Я тут не за ім’я, і не за колір.
Я – український націоналіст,
Я – вічно-молодий максималіст,
Я – дух, що не підкориться ніколи,
Я – совість роду і шаблюка волі,
Я – плечі, на яких в майбутнє міст.

Для мене є ім’я одне-єдине –
В душі, мов на базальтовій стіні;
Всі інші у його густій тіні.
Ім’я священне – Божа Україна,
Любов всепоглинаюча-всесильна,
Той хміль, що грає в райському вині.

І в мене є ім’я одне-єдине;
Вкарбоване у синіх Небесах,
Освячене у просторах-віках,
Залишене у спадок від Родини,
Оспіване в легендах і билинах,
Накреслене на древніх прапорах.

І я є – християнин, я – попович,
Я – православний фундаменталіст,
Я маю бути чистим, мов той лист,
Я – правди-віри-істини основа,
Я – крапля-міра відданої крові,
Я – голос, що несе всеблагу вість.

І я – це сотні тисяч на Майдані,
Могутнє всеохоплююче «Я».
Дух-Українець – ось моє Ім’я.
Я маю тільки Господа в пошані,
І Україна в золоті-сутані
В душі моїй піднесеній сія.

Київ, листопад 2004 р.