Розуміння, підтримки й тепла…
Ти у серці моєму заквітла,
Ти придумала ніч і світанок,
Ти співала під музику хвиль,
З почуттів ти зіткала серпанок,
Вплівши в них потаєнний свій біль…
Ти коханням його гаптувала,
Вишивала чеканням краї…
Ти до мене вночі прилітала –
Чула я колискові твої…
Наше небо – нестримно безкрає,
Довіряй своїм крилам – лети!
Птах живий лиш коли він літає…
Не бояться птахи висоти!
Немає коментарів:
Дописати коментар