Коли торкнулась твоїх вуст,
Я думала, торкнулась неба.
Таких солодких і п’янких,
Той поцілунок, наче мід,
Неначе полум’я, гарячий.
Неначе зоряний політ.
Чи то сміюсь, чи то я плачу?
Я відриваюсь від землі,
З тобою полечу у сині далі.
Коли відчула я вуста твої,
У моїм серці зацвіли конвалії.
Хвилина, мить, а, може, дві,
Такі омріяні хвилини…
Торкнулись вуст вуста твої,
Як сонця промінь до перлини.
Немає коментарів:
Дописати коментар