Semicvetik З Новим Роком,Україно!

З Новим Роком, моЯ Україно!

Я молитву за Тебе до Бога приношу.

У намисті країн Ти духовна перлина,

Терпеливості й віри для Тебе я прошу.

Валерій Гнатюк.Україно моя, Україно

Україно моя, Україно!
Грізна й лагідна Неню моя ...
Ти мій біль, моя радість єдина,
Пригорни свого грішного сина
Бо для Тебе живу-горю я. 

Валерій Гнатюк.Стою...

...Стою перед Тобою, Мамо Лесю,
Стою, схиливши голову свою,
І чую голос Твій у позахмар’ї,
І бачу в нім досвітнюю зорю.

Валерій Гнатюк.Дух воїна

Народився я не гречкосієм,
Мене з крові й вогню Бог зліпив,
У душі та у серці лиш віє
Дух одвічної бурі-стихії –
Вітер вільний безкраїх степів.

Валерій Гнатюк.Голос крові

Все на світі можна вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
В.Симоненко

Я не вибрав Тебе, рідна мати,
Я не вибрав Тебе, роде мій,
І вовік не дано вибирати
Кров свою та оселю-край свій.

Валерій Гнатюк.Націоналіст

Я – націоналіст! Як може буть інакше ?
Я чую поклик роду, я чую крові глас,
Моя козацька кров клекоче і пульсує,
Я – воїн-гайдамака та лиш не свинопас.

Алла Лебедєва.Синій птах

Опустились крила

У моєї мрії,

Вибились із сили

Мрії золотії…

Олекса Бригас. Мова.

Солов’їна… Калинова… І оспівана, й забута!
Знов взялись за тебе, мово. Знову: «Бути, чи не бути…»
Не вдавалось яничарам порубати ятаганом –
Твоє слово, ніби чари, все загоювало рани, -

Semicvetik Залишаю вам частинку серця

Коли ступила я уперше на перон

Ранковим снігом вкритого вокзалу,

Забилось серце з ритмом міста в унісон.

В цю мить воно назАвжди з ним з’єдналось.

Олекса Бригас.Песимістичне

Я розгубив бажання до життя.
Кудись поділись оптимізму іскри.
Нізвідки впала схильність до ниття,
Натомість, десь пропала швидкість мислі.

Олекса Бригас.Забутий аромат

Мені земля чомусь запахла воском,
Бджолиним медом й дідовим теплом...
І враз війнуло не заморським лоском,
А призабутим батьківським селом.

Олекса Бригас.Грані

У співавторстві з юною поетесою Ніною Яворською
...А місяць сьогодні - мов скибка цитрини
у склянці міцного пахучого чаю...
Годинник настінний рахує хвилини.
Несправжня зозулька щораз виглядає.

Олекса Бригас.Надія ще живе…

Зі швидкістю експресу ТЖВ *)
Злітають в небуття солодкі мрії,
Лиш десь в глибинах серця ще живе
Остання нерозтрачена надія.

Олекса Бригас.Думки

 Віталія Касперовича, підслухані мною,
                  і викладені українською мовою.

Чи може одразу за літом настати весна?
Чи може втішати крізь хмари небесне світило?
А відповідь буде моя: - Безумовно, що так,
Коли повертається з дальніх доріг моя мила.

Валерій Гнатюк.Прощання

Люба квіточко, прости,
Прощавай єдина,
Я сьогодні в ліс іду,
Кличе Україна.

Валерій Гнатюк.Шум лісів

Шумлять ліси на Західній Вкраїні,
Співають пісню збурених років,
Читають клятву мужніх вояків,
Що по жорстокій і буремній днині
Віддали Неньці тисячі життів.

Валерій Гнатюк.Холмщина

Моїй родині , та всім
Українцям-забужанам
Присвячується...


Холмщина, Ти моя, Холмщина,
Колискова-зоря батька-діда,
Лебединая пісне сумна,
Незагоєна рано відкрита.

Валерій Гнатюк.Забужанин

Всім українцям, народженим за Бугом
присвячується,
героям, полеглим у боротьбі з
польським шовінізмом
присвячується.

Я з роду забужан, я вихідець з-за Бугу,
Я плоть моїх земель, я кров моїх небес,
Я сяйво ясних зір, я дух козацтва з Лугу,
Та тільки не, "пся крев”, не "бидло всходніх крес”.

Валерій Гнатюк.Ода Москві

О, ненаситна, ненажерна жабо,
Коли ж свою ти утамуєш хіть?
Коли на радість всьому світу згинеш,
Коли потонеш в бурях лихоліть?

Semicvetik Там,де живе кохання

Коли говорять очі і серця,

Тоді весь світ навкОло затихає.

Стають єдиним цілим два життя…

В цю мить Любов із ними розмовляє.

Semicvetik Алея любові

Пригорни мене міцно та палко,

Наче вперше і наче востаннє.

Снігового зимового ранку

Розігрій теплом свого кохання.

Олекса Бригас.Отче наш... (роздум-сповідь)

О, світе мій! Чи можу я змінити
Тебе одним лиш помахом руки?
Чи можу сподіватись і молити
Едему після смерті на віки?
Не знаю я, де силу відшукати,
Адже не Бог я, Господи прости!
Шептатиму... Не смію викрикати,

Валерій Гнатюк.Куди?...

Чи ви посліпли всі, чи подуріли?
Яка Америка, який Євросоюз?
Куди ви претесь-лізете зопалу,
Куди вас тягне бісовий мотуз?

Валерій Гнатюк.Поетам!

Золотих не хочу лаврів
З ними щастя не здобуду,
А як ними увінчаюсь
То поетом вже не буду.

Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золоті тонкії сіті.

Не поет хто забуває,
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани.

 Леся Українка


Сміюся і кепкую я зухвало
З «митців-піїтів» нинішніх часів,
Не бачу лúцарів-князів пера-кинжала,
Лиш юрби титулованих рабів.

Валерій Гнатюк.Ода рабству

Вже незалежності тринадцята річниця,
А що у душах й головах змінилось?
У меншовартості болоті з головою:
Були рабами – ними й залишились.

Валерій Гнатюк.Поховали

Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте,
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
  Т. Шевченко


Поховали та й забули
Тарасове слово.

Валерій Гнатюк....Колись...

...Колись я проклав на світанні
У юну епоху місток,
І сонцем в тьмі ночі засяяв
Крилатий арійський мій вовк.
...Колись на безкраїх просторах
Співав мій тугий сагайдак,
І кров’ю із степом збратавшись,
Весь світ мій жахав акінак.

Semicvetik Без тебе

Без тебе це місто пусте.

І зорі без тебе не сяють.

Хвилина, як рік, іде,

Коли тебе поруч немає.

Алла Лебедєва.***

Як тобі показати вечір, прохолодою оповитий,

Як до тебе схилити небо, і світанок, дощем умитий?…

Як тобі постелить під ноги шлях чумацький, де зорі в танці?…

Як тобі передати ніжність теплим дотиком губ уранці?…

Валерій Гнатюк.Агов, брати!

Агов, брати! Нічого не змінилось!
Панують скрізь жиди і москалі.
Невже нам зроду-віку не судилось
Пожить по-людськи на своїй землі?
А мати лиш горби та мозолі?

Валерій Гнатюк.Ми

І нібито давно немає вражих ляхів,
І ніби вже втекли від клятих москалів,
А ми все живемо ментальністю папахи,
Чубів і шароварів, свит та гопаків.

Semicvetik.Зазирни у мої очі

Зазирни у мої очі –

Ти весну у них побачиш.

Вони розказати хочуть

Все, що ти для мене значиш.

Semicvetik.Кохання - це...

Кохання – це коли так легко,

Коли так хочеться літати.

Світи незвідані й далекі

Воно уміє відкривати.

Semicvetik.Не бійтесь!

Не бійтеся жити і світ цей любити,

Бо швидко час плине,його не спинити.

Не бійтесь радіти,день новий стрічати.

Не бійтесь у людях  добро помічати.

Semicvetik.Зранене кохання

Ти зранив серце.Ти убив кохання,

А разом з ним усі надії й сподівання.

Від болю на частини серце рветься.

Може,це сон…І це мені здається.

Semicvetik.Материнські руки

Я так люблю ці ніжні теплі руки.

Ніхто у світі їх не зможе замінити.

Не вистачає їх мені у час розлуки.

Сльозами вдячності їх хочу окропити.

Semicvetik.Я загубила світ в твоїх очах

Я загубила світ в твоїх очах,

Зате знайшла у них зорю ранкову.

Я загубила образ твій у снах,

Бо у реальності зустріла їх основу.

Semicvetik Вічная пам"ять

Стоїть на колінах знедолена мати.

Від болю нестерпного рветься душа.

Цей розпач вона вже не зможе здолати.

Остання з родини цей світ залиша.