Валерій Гнатюк.Україно моя, Україно

Україно моя, Україно!
Грізна й лагідна Неню моя ...
Ти мій біль, моя радість єдина,
Пригорни свого грішного сина
Бо для Тебе живу-горю я. 

Лиш Тобі дифірамби співаю,
Земле-Матінко рідна моя.
Окрім Тебе нікого не знаю,
Окрім Тебе любові не маю;
Так хай вічно любов ця сія.

Хай любов ця завжди палахкоче
Мов на небі досвітня зоря.
Лиш Тобі щастя палко я хочу;
Хай палає, як зірка крізь ночі
І во віки віків не згоря.

Твою мову й пісні солов’їні,
Твою вишньо-пшеничну красу
Обережно, мов кетяг калини,
Крізь жорстокі і збурені днини
На черленім щиті пронесу.

Я молюсь на Твій Дух Триєдиний:
Він для мене закон і канон.
Лиш Його, що у бурях незмінний,
Лиш Його, що віками нетлінний
На смарагдовий зводжу я трон.

Україно моя, Україно!
Грізна й лагідна Неню моя,
Ти хоч бідна, та не сиротина,
Ти ще будеш Велична і Сильна
Бо у Тебе поки що є я.