субота, 11 грудня 2010 р.

Semicvetik Алея любові

Пригорни мене міцно та палко,
Наче вперше і наче востаннє.
Снігового зимового ранку
Розігрій теплом свого кохання.
Це не згадка, не сон і не казка,
Це кохання могутня сила.
Нездоланна, таємна, прекрасна,
Вона шлях у майбутнє відкрила.

Пригорни мене ніжно до серця,
І поринь у смарагдове море.
З нього ніжність тобі посміхнеться
І повЕде в кохання простори.

Йде від серця до серця стежина.
То алея Любові живої,
Що провадить в кохання країну.
Мають доступ туди тільки двоє.
                              

Немає коментарів:

Дописати коментар