Semicvetik.Зранене кохання

Ти зранив серце.Ти убив кохання,

А разом з ним усі надії й сподівання.

Від болю на частини серце рветься.

Може,це сон…І це мені здається.

Ні,це не сон.Розбилося життя.

Кохання вже іде у забуття.

А в серці ще звучать твої слова,

Й розлука вже отримала права.

Чому?Навіщо?Де твоя довіра?

Та ти нікому у житті не вірив.

Не було зрад.Але горять мости між нами.

Ти у хорошому завжди бачив погане.

Та є й моя у тім,без сумніву,провина,

Що лиш тобі я всю себе розкрила.

І інший світ впустила в свою душу,

Та за безумство це розплачуватись мушу.

Я лиш тобі всю свою волю підкорила,

І розум слухати я зовсім не хотіла.

Моя єдина і непрощена провина,

Що я понад життя тебе любила…