Не сумуй, моя пташко, не треба,
Життєрадiсну пiсню спiвай,
Пiднiми свої очi до неба,
Де сховався за хмарами рай.
Чорнi днi неодмiнно минуться,
Перейдуть, як непрохана мить.
Спробуй, мила, хоч раз посмiхнуться -
I розвiється морок пiтьми.
Знову лагiднi стануть свiтанки,
День прийдешнiй тривоги змете
I одного чудового ранку
Знову щастя до тебе прийде.
Враз життєва потроїться сила,
На душi забуяє розмай:
Ти терпiнням своїм заслужила
Перепустку в незвiданий рай.
11.03.2003
Немає коментарів:
Дописати коментар