вівторок, 15 лютого 2011 р.

Semicvetik Почни жити!

Наша доля у наших руках.
Шлях до мрії – душі устремління.
Як у клітці безкрилий птах –
Та душа, що не має терпіння.
То не доля така лиха,
Що в залежність від себе кидає.
А то тупість і лінь людська,
Що безвольні серця поглинає.

Бог свободу тобі дає,
Але ти обираєш кайдани.
Сто доріг у житті твоїм є,
Ти ж в депресіях тонеш роками.

І не винен у тому світ,
Що крім себе нічого не бачиш.
Твоє серце – неначе лід,
Не горить воно і не плаче.

Не впадЕ тобі манна до ніг
Й не простелиться кИлимом щастя.
В наріканнях змарнуєш свій вік,
Шлях до успіху більше не дасться.

Хто шукає, той вихід знайдЕ,
І хто стукає, тому відчинять.
Лиш під камінь лежачий вода не тече,
І пасивність нічого не змінить!

Сам це коло створив без початку й кінця,
Досить вже своє ЕГО жаліти!
Витри бруд невдоволення з свого лиця,
І почни вже нарешті ЖИТИ!

Немає коментарів:

Дописати коментар