Сонце втомлено впало за обрій,
Ніч-красуня в вікно заглядає.
Забирає тривогу й неспокій,
Покривалом із снів огортає.
Вуст коханих солодкий дотик,
З серця ллється молитва за рідних.
Вмить щезають кудись всі турботи,
В душі радість трояндами квітне.
Щебетання пташОк на світанні,
Щире слово малої дитини…
Новий день несе нОві бажання
І складає з них щастя картину.
І не треба блукати світами,
Щоб це щастя знайти й зрозуміти.
Воно тут – зовсім поруч із нами –
В серці нашому, в кожній миті.
очень красиво!
ВідповістиВидалити